Ювілейне свято

27 жовтня у музичній залі будинку дитини зібралися працівники установи, численні гості, які прийняли запрошення колективу. Це і представники Миколаївської облдержадміністрації та управління охорони здоров'я, голова обласного профспілкового комітету галузі, деякі керівники лікувальних установ міста, ветерани-пенсіонери будинку дитини. Зала навіть не змогла вмістити усіх бажаючих залучитися до святкування.

Щиро та зворушливо прозвучали привітання працівникам установи з вуст його керівника-головного лікаря Литвинової О. І., начальника управління охорони здоров'я Миколаївської облдержадміністрації Хотіної С. Г., заступника голови облдержадміністрації Іванцової Н. Б., голови обласного профспілкового комітету Заєць Є. М., головного лікаря шпиталю інвалідів війни Крейтора О. А., головного лікаря обласної дитячої лікарні Гоцуляка Д. В.

В урочистій обстановці були нагороджені грамотами кращі працівники будинку дитини, які працювали та працюють в установі 20 та більше років. Це 54 особи, які старанно та наполегливо ростили та виховували покинутих малюків наче своїх дітей.

Розхвилював та збентежив присутніх виступ колишньої вихованки, а зараз дорослої, красивої, освіченої дівчини Шутяк Тетяни. Її розповідь про своє життя надавала усім присутнім впевненності у тому, що кожна дитина, яка колись вважалася "державною", зможе досягти в житті поставлених перед собою цілей. ЇЇ привітання особливо торкнулися до душі кожного присутнього у залі.

Прикрасили свято, додали до нього радісних ноток учасники художньої самодіяльності. Порадували співаки вокально-оперної студії Вікторія Плахотнюк та Олег Кедіс, танцюристи народного художнього колективу "Джерельце", вокалісти дитячого ансамблю Муніципального колегіуму та найменші артисти-вихованці будинку дитини.

Радісні обличчя, приємне хвилювання та збудження, висловлювання присутніх-все свідчило про те, що свято вдалося. Адже головна мета такого заходу: подякувати людям за щоденну працю та відповідальне ставлення до неї, дати відчути кожному його необхідність та значущість, нагадати про визначні події в історії закладу. І це повною мірою було зроблено в будинку дитини.

                                                                    О. Калкутіна